Оптоволоконні мережі
Зараз оптоволоконні лінії є самим досканалим типом з’єдняння у мережах з високою пропускною спроможністю з гарантованою якістю передачі інформації на великі відстані.
Основна перевага оптоволоконних мереж – висока швидкість передачі інформації (на поточний момент до 50Гб / сек, і це далеко не межа). Оптоволокно, за рахунок своєї широкополосности, дає можливість передачі великого потоку інформації (кілька тисяч каналів), і при цьому оптичний кабель (волоконнооптичної кабель) має малі габаритні розміри і вагу (вага волоконнооптичного кабелю в 10 разів менша ніж у електричних кабелів). Оптоволоконні лінії дозволяють передавати дані на великі відстані, які не обмежуються 100 метрами кабелю між двома активними пристроями. Ще один плюс оптоволоконних мереж – це надійність передачі.
Волоконнооптичні кабелі не сприйнятливі до електромагнітних випромінювань, і самі не створюють таких перешкод. Тому, в плані електромагнітної сумісності, оптоволокно – це ідеальний засіб передачі інформації.
PON (Passive Optical Network)
PON (англ. Passive Optical Network – пасивна оптична мережа) – це напрямок який швидко розвивається, і є найбільш перспективною технологією широкосмугового мультисервісного множинного доступу з оптичного волокна, що використовує хвилевий поділ трактів прийому / передачі і дозволяє реалізувати одноволоконного деревоподібну топологію «точка-багатоточка» без використання активних мережевих елементів в вузлах розгалуження.
Іншими словами, PON – це повністю пасивна мережа, побудована на оптичному волокні і не має нічого, крім «скла», на шляху проходження Інтернету від провайдера до абонента. Все активне обладнання розташовано в відносно безпечних житлових (і не дуже) будівелях, а саме: на стороні провайдера розташовується головна станція, яка керує всією пасивною мережею, включаючи абонентські пристрої, і «наливає» трафік в мережу; на стороні абонента знаходяться приймально-передавальні конвертери, з яких, власне, і «випливає» трафік споживачам.
Як вже писалося вище, GEPON – повноцінна мережа, побудована на пасивних оптичних складових на всьому протязі від провайдера до абонента.На стороні провайдера встановлюється OLT (англ. Optical Linear Terminal – Оптичний Лінійний Термінал) – L2 свитч з додатковим обладнанням, що має Uplink порти (для підключення до L3 роутера) і Downlink порти (для клієнтських потреб). З боку клієнта встановлюється ONU (англ. Optical Network Unit – Оптична Мережева Одиниця), яку також іноді називають ONT (англ. Optical Network Terminal – Оптичний Мережевий Термінал) – повноцінний VLAN свитч невеликого розміру.
Між клієнтом і провайдером розташовується пасивна оптична мережа і її похідні. Безсумнівною перевагою пасивного обладнання є його незалежність від живлення і простота в експлуатації (не треба нічого настроювати): «Один раз налаштував – все життя користуйся».
